Завтра професійне свято - День учителя. Уже сьогодні соціальні мережі наповнені різними думками: хтось пише про замученого сільського вчителя, комусь в око впадає допис про постійні побори у школі навіть у День учителя, інший обходиться звичайним "дякую за Вашу науку",  дехто вказує на непристижність професії, на непрофесіоналізм 50-60-річних педагогів. Кожен має право на свою думку. З одного боку я розумію,  що є учителі, які живуть від зарплати до зарплати, які не дозволяють собі нічого зайвого, які не полишають школу навіть тоді, коли мають право на відпочинок, бо пенсія мізерна; з другого боку я щодень бачу своїх колег, які цікаві своїм учням, подорожують, уміють  одягатися зі смаком, яких поважають і учні, і батьки, які ніколи не скажуть, що обрали рутинну та малооплачувану професію. Я на боці других, бо щодень іду до школи, щоб зустрітися з найкращими учнями та отримати задоволення від спілкування із найкращими вчителями! Зі святом Вас, колеги!